Про "нам своє робить"
У приватній розмові у певному контексті сьогодні ця фраза була доречною. І от тепер кілька думок з приводу (бо без приводу регламент не дозволяє:).
Кожна людина має займатися своєю справою. Коротко і ясно як для роботи. А от для душі… Найдивовижніші люди — ті, хто здатний віддаватися справі от так просто, «для себе». Найкращі, найцікавіші. Їм не стати «Планктонінами Іванівнами Петровими-Сидоровими» (як я собі часом здаюся), їм не загрожує згоріти на роботі від надлишку менеджеризму і телефонних дзвінків. Вони не живуть у пластиковій вагонці, навіть якщо оточуючим так здається.
Мене тішить, що їх багато. Мене тішить, що їх стає дедалі більше. Мене тішить, що вони кругом. І такий світ вартий того, щоб його любити.
Побіжно відмічу, що такі люди часом гуртуються. Як-от, наприклад, навколо Київського кобзарського цеху. Відродження давньої традиції, якою ще кілька років тому цікавилася жменька утаємничених. Маленький струмінь проти потоку академічної традиції. Здавалося б, абсолютно безперспективна ідея. Але на їхні концерти приходять нові люди. Їхніми фестивалями цікавляться. Їхня пасіонарність дала плоди. Бо вона безкорислива.
Робімо своє. Будьмо творчими. Будьмо добрими. Любімо людей.
ПС: про кобзарів. На вихідних — третій фестиваль «Кобзарська Трійця». Кому цікаво: сайт (), ЖЖ ().
Кожна людина має займатися своєю справою. Коротко і ясно як для роботи. А от для душі… Найдивовижніші люди — ті, хто здатний віддаватися справі от так просто, «для себе». Найкращі, найцікавіші. Їм не стати «Планктонінами Іванівнами Петровими-Сидоровими» (як я собі часом здаюся), їм не загрожує згоріти на роботі від надлишку менеджеризму і телефонних дзвінків. Вони не живуть у пластиковій вагонці, навіть якщо оточуючим так здається.
Мене тішить, що їх багато. Мене тішить, що їх стає дедалі більше. Мене тішить, що вони кругом. І такий світ вартий того, щоб його любити.
Побіжно відмічу, що такі люди часом гуртуються. Як-от, наприклад, навколо Київського кобзарського цеху. Відродження давньої традиції, якою ще кілька років тому цікавилася жменька утаємничених. Маленький струмінь проти потоку академічної традиції. Здавалося б, абсолютно безперспективна ідея. Але на їхні концерти приходять нові люди. Їхніми фестивалями цікавляться. Їхня пасіонарність дала плоди. Бо вона безкорислива.
Робімо своє. Будьмо творчими. Будьмо добрими. Любімо людей.
ПС: про кобзарів. На вихідних — третій фестиваль «Кобзарська Трійця». Кому цікаво: сайт (), ЖЖ ().
2 коментарі